мандатар

мандатар
МАНДАТАР а, м. mandataire m. Лицо, выполняющее чье-л. письменное поручение; плательщик по переводному векселю. Беленький Комм. сл. 1926.

Исторический словарь галлицизмов русского языка. - М.: Словарное издательство ЭТС http://www.ets.ru/pg/r/dict/gall_dict.htm. . 2010.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "мандатар" в других словарях:

  • мандатар —   лицо, выполняющее чье либо письменное поручение; плательщик по переводному векселю (см. трассат) …   Справочный коммерческий словарь

  • мандатарій — я, ч. 1) Уповноважений; особа, держава, які одержали мандат. 2) Особа, яка приймає на себе доручення іншої особи (манданта) виконувати ті чи інші дії, що мають юридичне значення …   Український тлумачний словник

  • мандатар — (лат. mandatarius) прав. лице што прима полномоштие ополномоштеник, овластен застапник …   Macedonian dictionary

  • мандатар — австрійський судовий і поліційний урядовець за часів панщини, [VII] …   Толковый украинский словарь

  • мандатарій — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»