вивёр
91вивільнювати — юю, юєш і вивільня/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/вільнити, ню, ниш, док., перех. Робити вільним, не зв язаним з чим небудь …
92вивільняння — я, с. Дія за знач. вивільняти …
93вивільняти — див. вивільнювати …
94вивільнятися — див. вивільнюватися …
95вивірений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивірити. || ви/вірено, безос. присудк. сл …
96вивірення — я, с. Дія за знач. вивірити …
97вивірити — див. вивіряти …
98вивірка — I и, ж. Те саме, що білка. II и, ж. Те саме, що вивіряння …
99вивірчування — я, с. Дія за знач. вивірчувати …
100вивірчуватися — ується, недок. 1) Крутячись, висуватися з отвору. 2) Пас. до вивірчувати …