рем
111ремітуватися — у/ється, недок. 1) Пас. до ремітувати. 2) Зазнавати ремісії …
112ремізник — а, ч., текст. Робітник, який працює на ремізному верстаті …
113ремізниця — і, текст. Жін. до ремізник …
114ремілітаризований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до ремілітаризувати …
115ремілітаризувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Проводити ремілітаризацію …
116ремілітаризуватися — у/ється, недок. Пас. до ремілітаризувати …
117ремінець — нця/, ч. 1) Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). 2) тільки мн. Дві з єднані між собою смужки зі шкіри або цупкої тканини для зв язування і перенесення ручного багажу …
118ремінний — а, е. Зробл. з ременя, ременів. || Вигот., зробл. зі шкіри; шкіряний. || Який здійснюється за допомогою ременів, пасів. •• Ремі/нна переда/ча різновид трансмісії у верстатах, двигунах внутрішнього згоряння та сучасних мотоциклах замість цепу …
119ремінник — I а, ч. Той, хто виготовляє ремені. II а, ч., заст. Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей …
120ремінно-зубчатий — а, е: •• Ремі/нно зу/бчата переда/ча тех. така, що здійснюється ременем, з однієї сторони якого нарізані зубці для кращого зчеплення з шестернями …