локалізація — [локал іза/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
локалізаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
локалізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
локалізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
локалізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
локалізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
локалізація — ї, ж. 1) Дія за знач. локалізувати і локалізуватися. 2) Встановлення місцезнаходження шуканого об єкта. 3) спец. Переклад програми на мову якого небудь регіона … Український тлумачний словник
локалізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до локалізувати і локалізуватися. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
локалізатор — а, ч. Фахівець з локалізації (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
локалізаційний — а, е. Стос. до локалізації … Український тлумачний словник