натив

натив
НАТИФ, НАТИВ * natif,-ve de. Родом из; уроженец, уроженка. Г. Шаррьер оставался. впрочем, недолго у нас гувернером. Надо полагать, что его в Париж заманила жажда славы. Место его занял m-r Masson, natif de Montbeliard. Соллогуб Восп. 255.

Исторический словарь галлицизмов русского языка. - М.: Словарное издательство ЭТС http://www.ets.ru/pg/r/dict/gall_dict.htm. . 2010.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "натив" в других словарях:

  • Натив — לשכת הקשר נתיב Бюро по связям с евреями СНГ и стран Балтии Страна …   Википедия

  • нативізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • нативіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • нативіст — а, ч. Прихильник нативізму …   Український тлумачний словник

  • нативістичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • нативістичний — а, е. Стос. до нативізму, нативіста …   Український тлумачний словник

  • нативізм — у, ч. 1) психол.Теоретична позиція, яка підкреслює значення спадковості, тобто біологічних причин поведінки людини. || Концепція, за якою здатність до сприймання простору й часу властива людині від природи та існує апріорно, не розвиваючись у… …   Український тлумачний словник

  • деномінатив — а, ч. Слово, похідне від іменника …   Український тлумачний словник

  • номінатив — у, ч., грам. Називний відмінок …   Український тлумачний словник

  • детермінатив — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»