флорентієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
флорентійці — ів, мн. (одн. флоренті/єць, і/йця, ч.; флоренті/йка, и, ж.). Мешканці Флоренції … Український тлумачний словник
флорентієць — див. флорентійці … Український тлумачний словник
флорентійка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
флорентійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
флорентійський — а, е. Прикм. до флорентійці іФлоренція. Флорентійський муніципалітет. || Який походить із Флоренції. || Зробл. флорентійцями, у Флоренції. •• Флоренті/йська камера/та співдружність музикантів, поетів і філософів; склалась у 1580 р. у Флоренції; з … Український тлумачний словник
флорентійка — див. флорентійці … Український тлумачний словник
Флорентіїв — прикметник … Орфографічний словник української мови
Флорентій — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Флорентіївна — іменник жіночого роду, істота по батькові … Орфографічний словник української мови